У вступі потрібно розкрити сутність і стан вивчення проблеми, що розглядається, її значущість. Чітко визначити предмет дослідження, вказати, хто з науковців працював над дослідженням даної теми, що вдалося вирішити, які питання потребують подальшого опрацювання. Необхідно чітко сформулювати мету роботи та окреслити ряд конкретних завдань, розкрити новизну, практичне та теоретичне значення дослідження, його актуальність. Під актуальністю насамперед розуміють доцільність даної роботи для розвитку відповідної галузі науки, особливо вітчизняної.

Основна частина роботи обов'язково складається з декількох розділів, які можуть мати підрозділи, пункти та підпункти. Знижує рівень роботи переобтяженість її матеріалами, які взагалі не стосуються теми дослідження. В основній частині потрібно висвітити теоретичні основи роботи, розкрити зміст використаних термінів, викласти хід дослідження. Учень повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичені матеріали або окремі тези. Зміст роботи має відповідати меті, наприклад, у роботах із літературознавства не підміняти аналіз творчості письменника викладом його біографії. Особливої уваги необхідно надати логічності викладу та плавності переходу від викладу одного питання до іншого. Не потрібно зловживати цитуванням, але принципові для змісту роботи думки науковців потрібно процитувати.

У висновках необхідно зробити короткий виклад найважливіших результатів, які були одержані в ході роботи. Вони мають відповідати меті та завданням дослідження, про які було повідомлено у вступі, та сформульовані відповідно до опису основної частини. Варто наголосити на важливості отриманого наукового здобутку для науки, при потребі можна сказати про перспективу даного дослідження, викласти рекомендації щодо використання одержаних результатів. Висновки мають бути конкретними, підкріплені фактами та логічно випливати з них. У висновках не повинно бути ні нових фактів, ні нових узагальнень порівняно з попереднім текстом.

Список літератури пишуть з нової сторінки й називають «Література». Якщо ж під час дослідження користувались архівними матеріалами, даними з мережі Інтернет, то список літератури потрібко назвати«Список використаних джерел». Список використаної літератури містить перелік джерел (художніх текстів, наукових праць і т.д.), на які спирається робота. При цьому як таких, які безпосередньо цитуються в роботі, так і таких, на які в ній посилаються без наведення відповідних цитат. Літературні джерела оформляють відповідно до стандарту й розміщують в алфавітному порядку прізвищ авторів. Газетні публікації варто використовувати лише в крайньому випадку. Краще пошукати роботи цього ж автора в інших виданнях. Під час роботи над дослідженням учень повинен користуватися енциклопедичними та тлумачними словниками, які допоможуть з'ясувати значення термінів чи понять.

Поділ на два списки мас місце у випадку, -якщо, крім вітчизняних, у роботі використовуються іншомовні джерела. Українськомовні та російськомовні джерела не розділяються і подаються єдиним алфавітним списком.

Зразок оформлення списку літератури

Робота може містити додатки (таблиці, діаграми, графіки, схеми та ін,), що підвищує науковий рівень дослідження, робить висновки переконливішими і аргументованішими. Додатки оформляються в кінці роботи, кожен з нової сторінки, мають назви й нумеруються буквами (наприклад: Додаток А).

Науково-дослідницька робота повинна засвідчити теоретичні знання учня; навички самостійно опрацьовувати наукові джерела (статті, монографії, матеріали творчих дискусій тощо) і на їх підставі приходити до самостійних висновків та узагальнень оригінального наукового характеру. Мова науково-дослідницької роботи повинна бути точною, чіткою, зрозумілою й позбавленою подвійного тлумачення.